Інфотравма: інформаційні наслідки Чорнобиля
Чому інформаційні наслідки - страх, поширені чутки, брак відкритості держави - завдали людям не меншої шкоди, ніж радіація. Концепція, що виросла з досліджень психосоціальної травми ліквідаторів.
Концепція інфотравми - головний науковий внесок Сергія Мирного і найменш відома частина чорнобильської історії.
Лекція починається з даних про ліквідаторів. Досліджуючи, чому вони хворіють, Сергій Мирний дійшов висновку, що значна частина їхніх проблем має психосоціальну природу: на здоров'я працювали втрата статусу, постійне очікування хвороби і суспільна стигма, а не лише отримана доза.
Далі - механіка самої травми. Радянська система приховала масштаб аварії: перше коротке повідомлення вийшло ввечері 28 квітня 1986 року, звернення керівництва держави - 14 травня. У порожнину, що утворилася, зайшов страх, а після 1991 року - публікації про двоголових немовлят і мутантів. Так сформувалася формула, яку знало все покоління: радіація - рак - смерть. Там, де людині не пояснюють, що з нею відбувається, психіка добудовує найгірший сценарій.
Третя частина - висновки, які працюють поза Чорнобилем. Те саме відбувалося в Японії після «Фукусіми» і відбувається сьогодні під час обстрілів атомних станцій: головну шкоду завдає неправильна інформація, і протидіяти їй можна тільки фаховим поясненням.
Для кого: психологи, соціологи, журналісти, комунікаційні служби, медичні й освітні установи, студенти гуманітарних і природничих напрямів.
